Експлуатаційні властивості дизельного палива.

  Дизельне паливо – рідке нафтове паливо, що містить керосиногазойлеві фракції прямої перегонки нафти з температурою кипіння 200…350⁰С. Дизельне паливо використовується для дизельних двигунів із запаленням від стиску. Процес сумішоутворення та згоряння палива у дизелі залежить від конструкції камери згоряння і характеризується періодом затримки самозаймання – часом від моменту впорскування суміші в циліндр дизеля до її займання. Затримка самозаймання суміші, що потрапила до камери згоряння, потрібна для забезпечення її повного випаровування та попереднього окислення. Із затримкою самозаймання палива пов’язана жорсткість роботи дизеля –прослуховується характерний металічний стук від ударної хвилі на поршень двигуна. Чим менша затримка самозаймання, тим скоріше займається паливо та повільніше зростає тиск у циліндрі, тобто м’якше працює двигун, і навпаки. Схильність дизельного палива до самозаймання    та виникнення жорсткої роботи двигуна оцінюють  за цетановим числом.

  Цетанове число — це показник, що характеризує період затримки займання дизельного палива. При визначенні цього числа, як і окта­нового числа бензину, користуються порівнянням випробуваного дизельного палива з еталонним. Останнє складається з чистих вугле­воднів: цетану (С_1бН₃₄) та альфаметилнафталіну (С₁₀Н₇СН₃).  Цетан — це чистий вуглеводень парафінового ряду, для якого ха­рактерними є найшвидший розпад й окиснення у стисненому повіт­рі під впливом температури і тиску. Він має найменший період за­тримки самозаймання, що забезпечує м'яку роботу двигуна.   Альфаметилнафталін — це також вуглеводень, але ароматичного ряду, характеризується найбільшим періодом затримки та високою температурою самозаймання. Звідси різке збільшення тиску на Г ПКВ і жорстка робота двигуна.

Схильність цетану до самозаймання умовно оцінюється у 100 одиниць, а альфаметилнафталіну — в нуль одиниць.

При змішуванні цетану з альфаметилнафталіном у різних співвід­ношеннях одержують низку еталонного палива з різною схильністю до самозаймання. Чим більше цетану в суміші, тим вища її схиль­ність до самозаймання.

Для визначення самозаймання дизельного палива треба підібрати такий склад суміші цетану й альфаметилнафталіну, який був би рів­нозначний за температурою самозаймання досліджуваному паливу. Таким чином, цетанове число палива визначається відсотковим скла­дом (за об'ємом) цетану в еталонному паливі, що має однакове само­займання із досліджуваним паливом.

Для сучасних швидкохідних двигунів вітчизняного виробництва використовують паливо з цетановими числами 45 і 52.

Використання палива з цетановим числом меншим від 40 може призве­сти до жорсткої роботи дизельного двигуна. Це цілком очевидно, тому що у паливі мало вуглеводнів парафінового ряду і багато аромати­чних вуглеводнів, які сприяють збільшенню періоду затримки само­займання та жорсткій роботі двигуна. Отже, цетанове число можна значно підвищити, збільшуючи від­соток різних нормальних парафінів та знижуючи — ароматичних.

Другий спосіб ґрунтується на введенні киснемістких присадок (органічні пероксиди, складні ефіри тощо).

Ведення в паливо всього 1 % присадок дає змогу підвищити це­танове число на 8... 12 одиниць. Цетанове число палива можна підвищити двома способами: регулюванням вуглевод­невого складу або введенням спеціальних присадок.