Класифікація палива.

1.     За агрегатним станом - розрізняють тверде, рідке та газоподібне паливо.

2.     За теплотою згоряння – класифікація палива важлива тоді, коли треба оцінити його як енергоносій, а також при теплових розрахунках двигунів та об’ємів паливних баків. За цією ознакою розрізняють три види палива: висококалорійне – з питомою Q_з більш за 42 МДж/кг; середньо калорійне з питомою Q_з від 25 до 42 МДж/кг; низькокалорійне з питомою Q_з менш 25  МДж/кг.

3.     За походженням – класифікують, якщо необхідно оцінити його сировинну базу або способи здобуття палива: нафтового та не нафтового походження (не нафтове – альтернативне: спирти, водень)

4.     За цільовим призначенням – поділяється на паливо для двигунів з іскровим запалюванням (бензини), дизельне паливо, паливо для турбореактивних двигунів тощо.

Сучасні методи здобуття палива та олив.

   Здобуття палива та олив ґрунтується на різних властивостях вуглеводнів, що входять до складу нафти, закіпати при різних температурах.

Первинна переробка нафти, або перегонка – фізичний метод. Нафту нагрівають у спеціальних печах до пароподібного стану з одержанням конденсатів - дистилятів (фракцій) – тобто суміш вуглеводнів, яка викіпа при заданому інтервалі температур. Вихід бензину 5-20% від загальної маси нафти.

-         від 30⁰С відганяється газовий бензин (нафтяні гази);

-         30-150⁰С – одержують  авіаційний бензин;

-         30…35 - 195…215⁰С – автомобільний бензин;

-         110-230⁰С – лігроїн – дизельне паливо;

-         150-320⁰С – керосин паливо для тракторів;

-         200-350⁰С– дизельне паливо;

-         230-330⁰С – газойль – паливо для дизелів, сировина для одержання мастил та для крекінгу;

-         320-500⁰С – солярові масла, масляний конденсат;

-         Залишок – мазут використовується як котельне паливо та сировина для одержання олив, або сировина для крекінгу нафтопродуктів.

   Вторинна переробка нафти – хімічний процес – ґрунтується на розщепленні складних вуглеводнів нафти (мазуту, газойля, солярових фракцій) під дією високих температур і тиску (термічний крекінг) або каталізаторів (каталітичний крекінг). Одержують високооктанові бензини, які містять багато ароматичних та ізомерних вуглеводнів.  Запропонував у1891р інженер Шухов.

Різновид каталітичного крекінгу:

Селективна полімеризація та ізомеризація – методи синтезу бензинів для одержування високооктанових компонентів: кумолу, етилбензолу; перетворення н-парафинів на високооктанові ізопарафіни.

Продукти переробки мазуту:

Очистка бензинових фракцій: