Обладнання: Зразки пластичних мастил, скляні пластини та палички, бензин, прилад для визначення температури краплепадіння, водяной термостат, секундомір, термометр, ареометр, шпателя, нагрівальний прилад, стакани.

Виконання роботи:

Інструкція по техніці безпеки:

1.      Суворо додержувати правил пожежної безпеки.

2.      Усі операції практичної роботи слід виконувати в такій послідовності  та з такими реактивами, як це вказано в методичному посібнику.

3.      Проводити практичну частину роботи тільки після засвоєння теоретичного матеріалу.

4.      Під час практичної роботи не залишати робочого міста без дозволу викладача.

5.      Слід уважно стежити, щоб на шкіру і особливо в очі не потрапляли хімічні реактиви.

6.      Після проведення дослідів необхідно закривати корком склянки з реактивами.

Методичні вказівки:

 Для встановлення зовнішнього виду мастила фіксується колір, стан зовнішнього шару мастила та її однорідність. Мастила без спеціальних домішок мають колір від світло-жовтого до темно-коричневого. При додаванні графіту колір мастил стає темним та чорним. Додавання анти окисної та ї присадки протизношення (фталоціанін міді) надає синього кольору мастилу № 158. Мастила з вуглеводневими загусниками (технічний вазелін) мають запах нафтопродуктів. Жирові солідоли віддають господарчим милом. Синтетичні мають своєрідний, трохи ароматний запах. Однорідність мастила визначають з допомогою скляної пластини на яку наносять зразок шаром 1-2мм. При розгляданні неозброєним оком шару мастила у прохідному світлі не має бути крапель масел, грудок загусника та твердих включень. Але не плутати їх з бульками повітря при нанесенні мастила!

Дослід № 1. Оцінка пластичного мастила за зовнішніми ознаками.

Хід досліду:

1.     На скельце нанести пробу мастила, визначити його колір, наявність механічних домішок.

2.     Провести аналіз на наявність  води: у пробірку покладіть зразок мастила на 40-50 мм, закрийте її пробкою з отвором, у який опустіть термометр на 20 мм нижче за рівень мастила. Нагрівати пробірку до розплавлення мастила. Температуру мастила підвищують з швидкістю 10-20⁰ у хвилину для видалення повітря з мастила. Після розплавлення всієї маси мастила підвищують швидкість нагрівання до 70⁰ у хвилину та припиняють нагрівання при 180⁰С. Наявність товчків та потріскування при нагріванні мастила вказує на присутність у неї води.

Дослід № 2. Випробування мастила на розчинність у воді та бензині.

Хід досліду:

1.     У дві пробірки покласти скляною паличкою зразок мастила. Додати у першу пробірку у 4 разів більш - дистильовану воду, а в другу у 4 рази більш бензину.

2.     Обережно по черзі нагрівати пробірки, обертаючи їх навколо своєї осі. Нагрівання проводять до закипання води. Утворення каламутного (мильного) розчину з плаваючим шаром масла свідчить о розчинності мастила у воді. Це свідчить, що зразок відноситься до натрієвих мастил. Нагрівання бензину проводять до 60⁰С. Повинен утворитись прозорий розчин з забарвленням аналізує мого зразка. У бензині розчиняються мастила з вуглеводневими загусниками.

3.     Зробіть висновки про розчинність та склад мастила.

Дослід № 3. Визначення температури краплепадіння.

Хід досліду:

1.     За допомогою шпателю заповніть мастилом чашечку приладу, встановити її у гільзу та зняти зайве мастило з чашечки при зануренні у неї термометра.

2.     Закріпить прилад у муфті штативу. У стакан, у який занурено прилад налити воду або гліцерин.

3.     Нагрівати при постійному помішуванні. Температура, при якій під час нагрівання з чашечки падає перша крапля аналізу мого мастила має назву температура краплепадіння. Дослід повторюють двічі. Якщо мастило не утворює краплі, а витягується з чашечки у вигляді циліндру, то за температуру краплепадіння ураховують ту, при якій стовпчик мастила торкнеться дна муфти.

4.     Зробіть висновок про марку мастила та  застосування її у вузлах.

Дослід № 4. Встановлення наявності водорозчинних кислот.

Хід досліду:

1.     У роздільну воронку налити з пробірки розчинену у бензині мастило з вуглеводневими загусниками. Додати рівне за кількістю бензину гарячою води.

2.     Ретельно перемішати 3-4 хвилини вміст воронки. Мінеральні кислоти розчиняються у воді. Водний розчин збирається у низу воронки, а нафтопродукти –у низу.

3.     Злити водний розчин у пробірку та долити метилоранж. Записати спостереження. Мастило відповідає нормі при відсутності мінеральних водорозчинних кислот.

4.     Заповнити паспорт якості по наслідкам аналізу

Паспорт якості.

Форма 2

Держкомнафтопродукт

Паспорт якості № _____

________________________________________ нафтобаза «_____»_________200 р.

Найменування продукту:_________________________________________________

__________________________, марка____________________ДОСТ_____________

Резервуар (Цистерна, бак) №_________________, кількість____________________

                                   Підпис: ___________  /керівник лабораторії або лаборант/

Контрольні питання:

1.     Охарактеризуйте склад пластичних мастил.

2.     Поясніть відмінну особливість пластичних мастил.

3.     Охарактеризуйте вимоги до пластичних мастил.

4.     Поясніть, від чого залежить застосування різних видів пластичних мастил.