А с сосками мужчины все же очевидно,как белый день! Что я помню из детства, когда у меня еще и намека не было на грудь... когда я выбегала на улицу (в деревне) и чувствовала например холод, то первым,что сжималось в моем организме - это соски)) далее сигнал передается от нервных окончаний в мозг, так как в соске целый пучок этих самых окончаний. Ежели жарко, то опять же сигнал в мозг,и тело расслабляется... так что у мужчин это в первую очередь терморегуляция, в самих же грудных железах находится и лимфатическая система - иммунитет. Ничего не бывает зря!! Ну тем более у мужчины!
нашла несколько грубых ошибок, увы надо переснять- не заметила при сьемке и монтаже. Водородные связи наоборот. И При обьяснении как пользоваться таблцей генетичесокго кода говорится одно и пишется и оказывается другое. Не А, а У
Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини. Нажать тут!!
[
]
10.03.2011, 00:02
Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
Біологічні ритми – це періодичний повтор змін характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Усі матеріальні об’єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць
обертається навколо Землі приблизно за 30 діб, а Земля навколо Сонця –
за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центра Галактики складає
близько 200 млн. років.
Ритми притаманні також усім об’єктам мікросвіту і людині у тому числі.
Вони пронизують усе живе на Землі: на клітинному, тканинному,
функціональному рівнях.
Видатний хронобіолог Ф. Хальберг поділив усі біологічні рит-ми на три групи:
1. Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинного
інтервалу. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів
мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечнику.
2. Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Сюди
входять: зміна сну і бадьорості, активності і покою, до-бові зміни в
обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти
ділення клітин, коливання складу крові.
3. Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року:
тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї
періодичності відносяться ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві
цикли.
Найменший відрізок часу, на який може реагувати мозок людини і її
нервова система, складає від 0,5 до 0,8 секунди. Тому невипадково
скорочення нашого серця в середньому складає 0,8 секунди. Приблизно
такий же темп руху наших ніг і рук при ході. Інтервал часу в 0,5–0,7
секунди відповідає швидкості наших слухових та зорових рецепторів.
Крім цих малих ритмів установлена ще одна розповсюджена періодичність,
яка дорівнює 90 хвилинам. Сюди відносяться цикли сну, скорочення м’язів
шлунку, коливання уваги і настрою, а також статева активність. Спить
людина або не спить, вона через кожні півгодини зазнає то низьку, то
підвищену збудженість, то спокій, то тривогу.
Добові ритми людини цікаві, перш за все, тим, що макси-мум і мінімум
активності різних біологічних процесів не співпадають у часі.
Існують експериментальні дані про наявність добового ритму у роботі
органів травлення. Утворення жовчі у печінці чергується з утворенням
глікогена. У першій половині дня жовчі утворюється найбільша кількість,
що забезпечує оптимальні умови для перетравлення, зокрема, жирів. У
другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду.
У ранкові години посилюється перистальтика кишечнику і моторна функція шлунку, відбувається очищення кишечнику.
Увечері найбільш виражена виділяюча функція нирок, мінімум її припадає на період між 2 годиною ночі та 5 годиною ранку.
Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності.
Вдень вони спостерігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. У ці
години організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час
найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень,
нових починань. Вночі під-несення фізіологічної активності припадає на
час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості
працівникам інтелектуальної сфери.
Встановлено, що на 5–6 годину ранку припадає найзначїні-ший добовий
підйом і потенційно має місце сама висока працездатність людини. Саме в
цей час зростає тиск, серце б’ється частіше, пульсує кров. Опір
організму дуже сильний. При зустрічі з вірусами і бактеріями існує
найбільший шанс уникнути інфекції. У цей час ні в якому разі не можна
вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку, яка вивела всі шлаки.
Шкода, що лише небагато людей використовують на користь ці часи.
Більшість їх просипає. Найбільш придатний час для укладання на ніч –
21–23 години – припадає на один із фізіологічних спадів. І якщо не
вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо о 24
годині починається фізіологічний підйом.
Після 12 годин дня проходить перший період денної активності.
Починається відчуватися втома, реакції людини уповільнюються. Після 14
години самопочуття знову починає поліпшуватись, а в 16 годин бере
початок новий добовий підйом. У цей час можуть інтенсивно тренуватися
спортсмени, тому що організм відчуває потребу в рухах, але психічна
активність поступово вгасає, організм стає чутливим до болю.
Після 18 години зростає тиск крові, ми стаємо нервовими, легко виникають
сварки через дрібниці. Це поганий час для алергиків, часто в цей період
починається головний біль.
Після 19 години наша вага досягає максимуму, реакції стаю-ть незвичайно
швидкими. У цей час реєструється найменше дорожньо-транспортних пригод.
Після 20 години наш психічний стан знову стабілізується. Цей час
придатний для заучування текстів, оскільки покращується пам’ять.
Після 21 години температура тіла знижується, продовжується обмін клітин, організм необхідно готувати до сну.
Вночі падає загальний тонус людини. Між 2 і 4 годинами погіршується
пам’ять, координація рухів, з’являється уповільненість у рухах, зростає
кількість помилок при виконанні розумової роботи; на 2–4 кг зменшуються
м’язові зусилля; на 15–20 ударів скорочується частота серцебиття; на 4–6
видихів знижується частота дихання; на 2–2,5 літри у хвилину
зменшується вентиляція легень; на 4–5 % падає насичення крові киснем.
Лише печінка використовує цей період для інтенсивного обміну речовин,
виво-дячи із організму всі отруйні речовини. У нашому організмі
відбувається "велике очищення”.
Із усіх виявлених у людини циклів найбільш вивченим виявився добовий як
найголовніший. Біологічний годинник, запущений зміною дня і ночі, веде
за собою близько 50 ритмів, які змінюють свої характеристики від дня до
ночі. Усі ритми організму підпорядковуються ієрархічної залежності –
поділяються на ті, що провідні (головні) і залежні. Перші – біоритми
центральної нервової системи. Причина їх "керівництва” зрозуміла, вони
від-пові-дають за зв’язок із навколишнім середовищем, від ступеня їх
готовності і здатності адекватно реагувати на вплив середовища залежить
безпека організму.
Прикладом досконалості їх взаємодії може служити налаштування організму
на пробудження. До моменту пробудження від сну в іншому режимі починають
працювати провідні ритми го-ловного мозку, вони включають залежні:
прискорюється пульс, підвищується артеріальний тиск, підвищується
температура тіла – організм активізується, готується до нового стану.
Добовий ритм фізіологічних функцій є біологічним і доречним. Враховуючи
його, людина може напружено працювати в години оптимального стану
організму і використовувати періоди порівняно низького рівня активності
функцій для поновлення сил.
При порушеннях природного ритму зовнішніх умов виникає десинхронізація
добових ритмів різних фізіологічних функцій, що подальшому призводить до
захворювань. Довготривала робота в нічний час супроводжується
перебудовою добових ритмів і виявляється важкою для багатьох людей не
стільки через зниження пра-цездатності вночі, скільки через порушення
режиму життя.
Числу "сім” із прадавніх часів приділялась велика увага. Ще Піфагор
проголошував семирічність основою світопорядку. Деякі вчені вважають, що
у формуванні тижневого біоритму велику роль приділяють
місячно-приливним явищам, інші посилаються на міжпланетне магнітне
поле.
Тижнева циклічність зумовлює в нашому організмі кров’яний тиск, м’язову
силу, концентрацію в крові лейкоцитів та еритроцитів. Встановлено
тижневу періодичність інтелектуальних емоційних і фізичних проявів.
Протягом тижня працездатність людини нерівномірна. У перші дні тижня
вона збільшується, досягає найвищого рівня на третій день, а потім
поступово зменшується, помітно спадаючи в останній день. Встановлення
робочого періоду тривалістю більше 6 днів недоцільно, бо праця стає
непродуктивною.
Ще Гіппократ і Гельвецій помітили взаємозв’язок функцій організму людини
з порою року. Сьогодні, внаслідок багаточисельних досліджень,
встановлено, що рівень основного обміну речовин, досягає максимуму
весною і з початком літа. Давно визнано, що багато захворювань носять
сезонний характер.
Не можна ігнорувати вплив на живу природу нашої планети Місяця. Важливий
внесок у вивчення цієї проблеми вніс С. Арреніус – автор теорії
електролітичної дисоціації. Тіла живих організмів у більшості випадків
складаються з рідин, які представляють собою розчини різних хімічних
елементів.
Так як атмосферна іонізація і земний магнетизм певною мірою змінюються
залежно від положення Місяця, то цей фактор обумовлює малі обурення в
електромагнітній взаємодії іонів живих організмів і іонів атмосфери
Землі. Ці обурення можуть викликати загострення соматичних і психічних
захворювань у людей з ослабленим здоров’ям або порушенням нервової
системи.
Встановлено, що фаза Місяця позначається на стані людей і в періоди
повного Місяця зростає агресивність, особливо тих, хто емоційно
неврівноважений. На цей період, як свідчать досліджен-ня А. Либера і К.
Шеріна, припадає найбільше вбивств і самогуб-ств. Вчені припускають, що
під впливом гравітаційних сил, що вик-ликані зміною взаєморозміщених
небесних тіл, земного магнетизму або іонізації атмосфери, відбуваються
відповідні зрушення в організмі і психіці людини, які позначаються на її
стані і поведінці.
Ще більш відчутні зрушення в організмі викликають спалахи активності
Сонця. Видатний вчений А.Л. Чижевський переконливо довів, що існує
тісний зв’язок між підвищенням сонячної активності і подіями на Землі –
числом смертей, самогубств, апоплектичних ударів, епілептичних нападів і
інших тяжких захворювань. Він прийшов до висновку, що нещасні випадки
пов’язані з сонячною активністю.в
Усі відомі людині явища, що відбуваються як у цілому у Всесвіті, так і в
Сонячній системі, пронизані ритмами. Цілком природно, що ритми
організму людини та інших біологічних об’єктів, що є частиною цієї
системи, підпорядковуються її законам: адже за тривалу еволюційну
історію свого розвитку життя біологічних організмів сформувалося саме
завдяки цим ритмам.
Сучасній науці відомі закони взаємозв’язку між енергією, інформацією і
управлінням. Біоритми ніби зводять разом енергетичну, інформаційну і
управлінську характеристики. Ось чому біологічні ритми – дуже тонкий і
точний важіль для управління життєдіяльність людини. Вони дозволяють
заздалегідь розрахувати хід процесів в організмі: якщо порушилось
управління, якийсь процес чи порушилась функція якоїсь системи, то на
ранній стадії можна визначити відхилення.
Біоритмологія дозволяє не лише визначати, а й прогнозувати, передбачати
той стан організму, який характеризується як стан на межі хвороби, який і
визначає межу організму. Біоритмологія допомагає визначити межу, коли
може настати перевищення можливостей організму і виникнути серйозне
порушення у ньому. Знаючи, що межа не дана кожному із нас раз і
назавжди, вона підказує як відсунути її далі, як поширити "територію
можливостей” організму – тренуванням, збільшенням навантаження тощо.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Зайти на портал
СКАЙП/ В КОНТАКТЕ
Онлайн консультация
Если повезёт)) Нажимайте на все что пишется. Не обращайте внимание на слова про необходимые приложения или поставьте там галочку. Там просто!!
ВКонтакте))
