Усі алкани дуже мало розчинні у воді.                                                                    У хімічному відношенні алкани - інертні речовини, що визначається міцністю зв¢язків вуглець - вуглець і вуглець - водень. Крім того, ці зв'язки малополярні, тому для алканів будуть характерні реакції, що відбуваються з гомоллітичним розривом зв'язків.                                                          

       Реакції з участю алканів, як правило, ініціюються високою температурою, електромагнітнимвипромінюванням, прискорюються каталізаторами. Для алканів характерні такі реакції.                                                               1. Галогенування. Алкани можуть реагувати з хлором, бромом, якщо реакція ініціюється світлом.                                                                                                   Розглянемо як приклад хлорування метану. На світлі відбувається гомолітичний розрив молекул хлору з утворенням радикалів Cl ×, і далі реакція відбувається за ланцюговим механізмом:                                                   CІ₂ ® 2Cl ×                                                                   CH₄ + Cl ×®× CH₃ + HCl                                                                                               ×CH₃  + Cl₂ ×®× CH₃Cl + Cl ×                                                                            Продуктами реакції можуть бути CH₃Cl, CH₂Cl₂, CHCl₃ і ССІ₄. Кожний з названих продуктів можна виділити.

2. Нітрування. Алкани вступають у реакцію з азотною кислотою при нагріванні, наприклад:                                                                                                                                   CH₄ + HNO₃ ® CH₃NO₂ + H₂O.                                                             Ці реакції відкриті російським хіміком М. І. Коноваловим і дістали назву реакції Коновалова.                                                           

Нітрування можна здійснювати не тільки азотною кислотою, а й оксидами азоту (1V) NO₂ або N₂O₄.                       

3.Окислення. Алкани згоряють на повітрі з виділенням великої кількості теплоти:                                                                                                                                                 CH₄ + 2O₂ ® CO₂ + 2H₂O;                                                                                       C₃H₈ + 5О₂ ® 3СО₂ + 4Н₂О.                                                         На реакціях горіння алканів грунтується їх застосування як палива.                         При невеликих температурах і наявності каталізаторів алкани можна окислити до органічних кислот.                                                                                 

4. Взаємодія з водяною парою. Важливе практичне значення має реакція метану з водою при високій температурі - конверсія метану з водяною парою:                                                        СН4 + Н2О ® СО + 3Н2.                                            

Реакція відбувається при наявності каталізатора. Її продуктом є синтез-газ - суміш оксиду вуглецю з воднем. Синтез-газ широко використовується в органічному синтезі.                                                                                       

5. Крекінг. Розщеплення молекул органічних сполук з розривом зв'язків вуглець - вуглець під дією високих температур називається крекінгом. Під час крекінгу алканів утворюються алкани з миншим числом атомів вуглецю і ненасичені сполуки, наприклад:                                                                                                          С4Н10 ® СН4 + С3Н6 або С4Н10  ® С2Н6 + С2Н4

Добування. Промислові способи добування алканів грунтуються на виділенні їх з природних речовин, переважно нафти і природного газу.

Головною складовою частиною горючих природних газів і рудникового газу, який накопичується під землею, є метан; його об`ємна частка може становити до 98 %. З природних газів можна виділити також етан, пропан, ізобутан. Ці і більш тяжкі вуглеводні виділяють з нафти.                                     

Метан та інші агкани утворюються під дією водню на вугілля при високій температурі:                                                                                                                                                             С + 2Н2 ® СН4.                                       

Такі реакції здійснюють на практиці при гідруванні вугілля.                                      Суміш алканів мона добути при нагріванні суміші вуглецю (ІІ) з воднем над каталізатором:                                                                                                                                            пСО + (2п + 1)Н2 ® СпН2п+2 + пН2О.                            

У лабораторних умовах митан можна добути, використовуючи такі реакції:                   розкладання карбіду алюмінію водою:                                                                                                  Al4C3 + 12H2O ® 3CH4 + 4Al(OH)3;                                          сплавляння ацетату натрію з лугом [звичайно беруть натронне вапно - суміш NaOH і Ca(OH)2]:                                                                                                     СН3COONa + NaOH ® CH4 + Na 2CO3.                       Інші алкани можна добути при дії металічного натрію на галогенопохідні вуглеводнів, наприклад:                                                                                   2C2H5Cl + 2Na ® C4H10 + 2NaCl.                         

Реакції такого типу називаються реакцією Вюрца.                                            Застосування. Насичені вуглеводні широко використовуються в органічному синтезі. З них добувають багато органічних речовин: ненасичені вуглеводні, хлоропохідні, органічні кислоти.                          

Багато вуглеводнів входить до складу різних видіпалива: горючого газу, бензину, гасу.