Загальні положення стосовно створення кабінетів біології
Положення про навчальні кабінети розроблені відповідно до Закону
України «Про загальну середню освіту» (651-14) та інших законодавчих
актів України.
Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.
Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до
матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із
санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх
організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі — заклади)
незалежно від типу та фор ми власності.
Кабінетом вважається класна
кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними
засобами навчання та шкільним обладнанням.
Основна мета створення
кабінетів полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації
навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до
Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004; року за № 24
(24-2004-п).
Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:
• організації індивідуального та диференційованого навчання;
• реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
• забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;
• організації роботи гуртків та факультативів;
• проведення засідань шкільних методичних об'єднань;
• індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.
Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.
Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного
процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (V0063588-01)
(далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди
навчальних закладів».
Організація навчальних кабінетів передбачає:
* визначення предметної специфіки;
* розміщення кабінетів;
*
оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами
до упорядкування та вдосконалення організаційно-педагогічних умов
функціонування цих кабінетів.
У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:
* кабінети з окремих предметів;
*
комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів — класна кімната
з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного
забезпечення для декількох предметів.
У загальноосвітніх навчальних
закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет
з відповідних навчальних дисциплін (за умови, що школа не
обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).
Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни
спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості
учнів у них чи інших причин.
Комплектація кабінетів обладнанням
здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних
посібників, технічних засобі» навчання та обладнання загального
призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
Шкільні
меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) та майстернях має
відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п. 8.2 ДСанПіН
5.5.2.008-01 (v0063588-0l)) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН
В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
У класних
кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої школи
встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-) двомісні учнівські столи та
стільці учнівські, у кабінетах хімії, фізики та біології — спеціальні
двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4,
5, 6 ростовими групами).
Шкільні меблі мають шість розмірів за
ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного
кольору. Зріст учнів до 115 см (1-а група) — лінія оранжевого кольору,
115-130 см (2-а група) — фіолетового, 130-145 см (3-я група) — жовтого,
146-160 см (4-а група) — червоного, 161-175 см (5-а група) — зеленого і
більше 175 см (6-а група) — блакитного.
Парти (столи учнівські)
повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути
однієї групи (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01 (V0063588-01)).
У
кожному кабінеті слід передбачити наявність меблів двох-трьох
розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною
висоти згідно з антропометричними даними школярів. У класних кімнатах
повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка для визначення
учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01
(v0063588-01)). Робочі місця вчителів біології монтуються на підвищенні,
обладнуються демонстраційним столом у кабінетах біології з
препараторською частиною — висотою 75 см). Тумби стола оснащують
спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, посуду,
мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів.
До демонстраційної частини стола (висотою 90 см) підводять електричний
струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті
спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних
пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті біології робоче місце вчителя
доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.
У
кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на
одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.
Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п’ять робочих площ
може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів
навчання на навісному екрані.
Додатково кабінети можуть бути оснащені:
• підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
• фаховими журналами;
• інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;
• бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;
• матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів;
• інструкція для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;
• краєзнавчими матеріалами;
• інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів навчання.
На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет біології».
Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове
позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас, наприклад
«1-А клас».
Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
До постійних експозицій належать:
• інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила робот в кабінеті;
• портрети видатних учених;
• еволюція органічного світу та його класифікація.
У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, колекції, муляжі тощо.
До експозицій змінного характеру належать:
• виставка кращих робіт учнів;
• матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації;
• додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зокрема, про життєвий і творчий шлях учених;
• результати експериментальної та дослідної роботи учнів;
• результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.
Матеріали експозицій оновлюються під час переходу до вивчення нової теми.
Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті,
перфоровані або решітчасті стенди, що розмішують на стінах. Навчальні
кабінети загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені
настінними термометрами або психрометрами.
Роботою кабінету керує
завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів наказом
по загальноосвітньому навчальному закладу.
Завідувач кабінету несе
відповідальність за упорядкування, зберігання й використання
навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних
цінностей.
До обов'язків завідувача кабінетом належать:
* складання перспективного плану оснащення кабінету;
* забезпечення умов для проведення уроків;
*
сприяння оновленню та вдосконаленню матеріальної бази кабінету;
систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів; убезпечення
дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти,
порядку тощо;
* систематичне ведення інвентарної книги із занесенням
до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання
матеріалі них цінностей;
* керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.
Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання і шкільним
обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором
закладу, у разі необхідності (закупівля і встановленні нового складного
обладнання) — з місцевим органом управлінні освітою, органами державної
санітарно-епідеміологічної служби і пожежної охорони.
|
