| Статистично-імовірнісний характер реалізації законів Г. Менделя
Під час біологічних досліджень ми найчастіше стикаємося із виявленням
закономірностей на основі масових спостережень. Вивчення явищ і
процесів, що відбуваються під час реалізації механізмів успадкування,
неможливе без кількісних характеристик. Певні закономірності найчастіше
виявляються у разі великої кількості дослідів або особин, що
аналізуються. У цьому випадку проявляється так званий "закон великих
чисел” – при збільшенні числа спостережень вплив випадкових причин на
прояв ознаки зменшується. Тобто імовірність збігу практично отриманого
результату із теоретично очікуваним тим вища, чим більша кількість
особин проаналізована. Закони розщеплення та незалежного успадкування
мають цитологічну основу, але їх прояв на практиці має
статистично-імовірнісний характер.
Для того, щоб у різноманітних варіантах схрещування у потомстві
проявились усі фенотипічні класи у теоретично очікуваному
співвідношенні, необхідно дотримуватися певних умов:
- рівноймовірне утворення чоловічих та жіночих гамет різних генетичних типів;
- реалізація всіх можливих сполучень цих гамет під час утворення зигот;
- однакова плідність та виживаність організмів із різним генотипами;
- досить велика кількість особин, що аналізуються у потомстві.
На практиці ці умови дотримуються не завжди. Відомо, що у людини та
багатьох ссавців кількість особин у потомстві обчислюється одиницями.
Тому під час розв’язання багатьох задач ми, ґрунтуючись на законах
успадкування, можемо визначити лише імовірність появи нащадків певного
генотипу або фенотипу.
Під час обчислень необхідно застосовувати деякі положення теорії ймовірності та наслідки з них.
- Імовірність настання певного явища вимірюється у частках одиниці або
процентах, максимальна імовірність дорівнює одиниці. Наприклад,
імовірність народження дитини у родині складає 1, а те, що дитина буде
дівчинкою, можна вважати рівним 0,5 (враховуючи теоретично очікуване
співвідношення статей 1 : 1).
- Імовірність настання одної події може не залежати від настання
аналогічних подій. Тобто, якщо у даній родині народилась дівчинка, то у
неї імовірність народження сестрички як і раніше - 0,5.
- Загальна імовірність настання двох незалежних подій буде дорівнювати
добутку імовірності цих подій. Наприклад, імовірність народження у
родині двох дівчаток дорівнює: 0,5 х 0,5 = 0,25.
Із теорії ймовірностей випливає також правило знаходження імовірності появи зигот з певним набором генів:
імовірність появи зиготи певного генетичного типу дорівнює добутку імовірностей чоловічих та жіночих гамет, що її утворюють:
V зиготи = V ♀ гамети х V ♂ гамети.
Це правило можна використати при розв’язанні задач різного типу:
моно- і полігібридне схрещування, кросинговер, генетика популяцій.
- Для знаходження загальної імовірності настання у різний час двох або
декількох незалежних подій потрібно їх окремі імовірності
підсумовувати.
Наприклад, імовірність мати у родині дівчинку та хлопчика (двох дітей
різної статі, байдуже, у якій послідовності) буде дорівнювати: (0,5 х
0,5) + (0,5 х 0,5) = 0,5 | 
