Главная | Регистрация | Вход | RSSПятница, 29.03.2024, 13:18

Меню портала
Категории раздела
Химия видео познавательное [90]
Видео-Лабораторные работы по химии [33]
Занимательные опыты [47]
Химия в нашей жизни [15]
видео лабораторные прикладная химия 2 курс [17]
Интерактивные видео лабораторные ХИМИЯ [18]
Лекции по химии [66]
Контрольные по химии [7]
Химия материалы для чтения [35]
текстовые файлы
Лабораторные химия [4]
Прикладная химия задачи [19]
Видеолекции химия [80]
Mini chat
Наш опрос
Какие материалы Вам помогли
Всего ответов: 1692
Переводчик онлайн
Перевод на:

Тематика:
Что помогло?
Что помогло мне на сайте?
Всего ответов: 615
ПОМОЩНИКИ
Интерактивный конвертер физических величин величин Анатомия человека онлайн Задачи по генетике онлайн решение Поисковая система для решений уравнений по химии Таблица Менделеева и там все про элементы если нажать на символ в клеточке. Правда на английском, но пользоваться реально
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Последние комменты
wink
митохондриальная ДНК, предки и родычи современного человека и происхождение жизни в этом видеоуроке с картинками
wink
отличный видеоурок, доступно и понятно
wink
спасибо за дополнение к теме)
А с сосками мужчины все же очевидно,как белый день! Что я помню из детства, когда у меня еще и намека не было на грудь... когда я выбегала на улицу (в деревне) и чувствовала например холод, то первым,что сжималось в моем организме - это соски)) далее сигнал передается от нервных окончаний в мозг, так как в соске целый пучок этих самых окончаний. Ежели жарко, то опять же сигнал в мозг,и тело расслабляется... так что у мужчин это в первую очередь терморегуляция, в самих же грудных железах находится и лимфатическая система - иммунитет. Ничего не бывает зря!! Ну тем более у мужчины!
нашла несколько грубых ошибок, увы надо переснять- не заметила при сьемке и монтаже. Водородные связи наоборот. И При обьяснении как пользоваться таблцей генетичесокго кода говорится одно и пишется и оказывается другое. Не А, а У
Этот опыт явно не удался у ребят. Но канал интереный, рекомндую. Много други интересных сюжетов wink
Хороший видеоурок, спасибо
YouTube import
Администрация
@lg

Каталог файлов

Главная » Файлы » ХИМИЯ » Химия материалы для чтения

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ В ХАРЧУВАННІ ЛЮДИНИ
[ ] 10.02.2011, 21:39
МАКРОЕЛЕМЕНТИ
На цей час добре вивчена біологічна роль та фізіологічне значення 32 мінеральних речовин. До них входять кисень, вуглець, водень, азот, кальцій, фосфор, калій, сірка, натрій, магній та ін. На думку фахівців, серед них найбільш фізіологічно важливими є калій, магній, натрій, фосфор, кальцій, залізо. Стисло розповімо про них та про їх вміст у харчових продуктах.
Калій. Має різнобічне фізіологічне значення. Разом з натрієм забезпечує обмін речовин між тканинними клітинами та тканинною рідиною, підсилюючи або послаблюючи виведення з організму шкідливих шлаків. Дуже потрібен калій для нормального функціонування серцево-судинної системи, для нормального скорочення серцевого м'яза. Від калію залежить процес передавання нервового збудження м'язів, їх працездатність, синтез білків та глікогену, виведення з організму надмірного натрію та рідини. Нестача калію негативно позначається на органах травлення, послаблює загальний тонус організму. Виведенню калію сприяють деякі лікарські речовини (антибіотики, сечогінні, проносні), велике нервове напруження. Добова потреба дорослої людини - 3-5 грамів калію. Основними джерелами калію у їжі є капуста, картопля, квасоля, горіх, соя, морква, кавуни, дині, родзинки, курага та інші рослинні продукти. Вміст калію у цих продуктах коливається від 250 до 400 мг на 100 грамів нетто-продукту.
Натрій. Мабуть, натрій є чи не єдиним макроелементом, нестачі якого у повсякденному харчуванні людина ніколи не відчуває. Це пояснюється тим, що головним його джерелом є звичайна кухонна сіль. Найважливіша функція натрію - забезпечення осмотичного тиску у міжклітинній рідині (потрібного для надходження у клітини біологічно дуже важливих глюкози, білкових та інших речовин) та для виведення з клітин до міжклітинного простору відпрацьованих речовин. Більш як 50% натрію міститься в міжклітинному просторі, 20% - у кістках, 10% - у самих клітинах. Важливу роль має натрій як складова шлункового соку.
Справляючи збудливий вплив на нервові клітини, впливає на тонус кровоносних судин. Він потрібний для підтримання кислотно-лужної рівноваги в організмі. На добу доросла людина має отримувати натрію 3-5 грамів, а хлору 5-6 грамів (за значного фізичного навантаження та втрати солі з потом та іншими вологовиділеннями потреба в їх компенсації значно зростає). В умовах комфортного мікроклімату та помірного фізичного навантаження максимальна добова потреба здорової людини не перевищує 10-12 грамів. Надлишок натрію шкідливий для здоров'я. Він підвищує тиск крові, є одним з провідних факторів ризику гіпертонічної хвороби, склерозу мозкових судин, гострих порушень мозкового кровообігу, підвищує кислотність внутрішнього середовища та алергійну реактивність організму, негативно впливає на запальні процеси.
Тому обмеження вживання кухонної солі, особливо у похилому віці, є одним з ефективних шляхів первинної і вторинної профілактики серцево-судинних та багатьох інших захворювань. Не слід вживати більш як 4-5 грамів кухонної солі. Потрібна додаткова кількість надійде до організму за рахунок продуктів, які звичайно входять до змішаного харчування. До речі, слід нагадати, що у минулому багато поколінь нічого не знали про сіль та не вживали її як харчову добавку, що не позначалося негативно на їхньому здоров'ї.
Кальцій. Він є неодмінною складовою кісткової тканини, має безпосереднє відношення до процесів згортання крові, активізації різних ферментів, формування імунітету, діяльності серцево-судинної та нервової систем. Засвоєння та обмін кальцію тісно пов'язані з іншим мікроелементом - фосфором. Надлишок фосфору, щавлевої кислоти та жирів, які утворюють з кальцієм нерозчинні сполуки, утруднює всмоктування кальцію. Порушення фосфорно-кальцієвого обміну призводить до захворювань опорно-рухового апарату (остеопороз), карієсу зубів, гальмує ріст кісток та відновлення після переломів, посилює ризик алергійних реакцій, переломів, має інші негативні наслідки. Тому дуже важливо підтримувати оптимальне співвідношення кальцію і фосфору. В їжі, яка вживається, воно повинно становити 1 до 1,5 - 1,8. Добова потреба кальцію (залежно від віку) - від 0,5 до 2,0 г. Кальцій міститься у багатьох харчових продуктах, особливо в рослинних. Але він тяжко засвоюється. Цінним джерелом кальцію є молоко та молочнокислі продукти, у яких він міститься у формі добре розчинних солей. Фахівці вважають, що без вживання цих продуктів украй тяжко задовольнити фізіологічну потребу організму в кальції. Щоденне вживання 300-500 мл молока, 100-150 г сиру компенсує потребу організму в кальції.
Фосфор. Разом з кальцієм забезпечує стійкість та нормальне функціонування кісток, опорно-рухового апарату в цілому. Має велике значення в процесах обміну речовин - створює потрібні для забезпечення нормальної життєдіяльності клітин сполуки з жирами (фосфоліпіди), входить до складу білків та нуклеїнових кислот, з фосфором та його сполуками тісно пов'язаний загальний обмін енергії (аденозинтрифосфорна кислота - АТФ). Добова потреба фосфору становить від 0,3-0,5 г (для немовлят) до 1,5 г (для дорослих). Фосфор міститься як у рослинних, так і тваринних продуктах (багато його у хлібі, печінці, яловичині, рибі, яйцях, бобових, гречаних та інших крупах). Але не слід допускати надлишку фосфору у харчуванні, оскільки він порушує нормальний фосфорно-кальцієвий обмін, знижує вміст кальцію в організмі.
Магній. Фізіологічне значення магнію визначається тим, що разом з кальцієм та фосфором він забезпечує обмін речовин в кістковій та м'язовій тканинах, бере участь у синтезі білків та нуклеїнових сполук, нормалізує передавання нервових імпульсів до м'язів, має антиспастичну та судинорозширювальну дію, посилює секрецію жовчі та діяльність кишківника, запобігає кальцифікації стінок судин, патологічним змінам у тканинах нирок та ін. Добова потреба магнію становить від 60 до 450 мг. Найбільш підвищена ця потреба у вагітних та матерів, які годують. Відносно багато магнію у щавлі, горосі, гречаних та перлових крупах, кавунах. Рекомендоване співвідношення кальцію та магнію у харчових раціонах дітей та дорослих різне - для немовлят воно становить 8-9 до 1, для дорослих 2 до 1.
Залізо. Близько 60% заліза входить до складу гемоглобіну еритроцитів, головного постачальника життєво важливого кисню до тканин організму. Залізо входить також до складу ферментів, які забезпечують процеси дихання клітин, їх протоплазми та ядер. Щодобово відмирає приблизно 1% наявних в організмі еритроцитів, для відновлення яких і виконання інших функцій до організму потрібно доставляти з їжею від 5 до 25 міліграмів заліза (добова потреба у ньому для дітей першого року життя становить 5-10 мг, 1-5 років - 10-15 мг, 7-17 років - 18 мг, дорослих чоловіків - 10-15 мг, дорослих жінок - 15-18 мг, вагітних - 20 мг, жінок, які годують груддю - 25 мг). Оцінюючи харчові джерела заліза, слід враховувати, що в деяких з них містяться речовини, які є перепоною всмоктуванню заліза. До таких речовин відносять деякі харчові кислоти, таніни, фосфати, надлишок інших металів. Послаблює засвоєння заліза і нестача білка в їжі. Тому, вживаючи лише продукти рослинного походження, людина засвоює тільки від 1 до 8% заліза, яке в них міститься, тоді як з продуктів тваринного походження засвоюється 12-20% вихідного його вмісту. Більш як 5 мг заліза на 100 мг їстівної частини містять квасоля (12,4 мг), гречані крупи, просо, горіхи. У кількостях від 0,3 до 3,5 мг залізо міститься в інших злакових, овочах та фруктах. Відносно більше (враховуючи краще його засвоєння) заліза у печінці, нирках та інших м'ясних продуктах.

МІКРОЕЛЕМЕНТИ
Їх кілька десятків, не всі з них ще досконало вивчено. Більш-менш повні наукові відомості щодо біологічної ролі та фізіологічного значення є стосовно 24 мікроелементів. Це - йод, фтор, марганець, мідь, кобальт, селен, молібден, хром, літій та деякі інші. Загальне значення мікроелементів визначається їхньою участю в процесах кровотворення, обміну речовин, входженням до складу клітинних структур, синтезу вітамінів та інших біологічно активних речовин.
Мідь. Як і залізо, має важливе значення для нормального розвитку кровотворних елементів, бере участь у синтезі гемоглобіну, сприяє перенесенню заліза до мозкової речовини кісток, стимулює гормонотворну функцію підшлункової залози (продукція інсуліну). Добова потреба міді - 1,5-4,0 мг. Головними її джерелами у харчових продуктах є яловичина, печінка, хліб житній, крупи гречані та перлові, м'ясо яловиче, нирки яловичі, пшоно, квасоля, горох, кавуни, смородина чорна, аґрус.
Кобальт. Потрібний для нормального кровотворення. Впливає на формування ретикулоцитів та їх подальше перетворення в еритроцити. Важливо знати, що ця функція кобальту здійснюється тільки за умови достатньої кількості заліза та міді. Кобальт є одним з вихідних матеріалів для спільного із мікроорганізмами синтезу у кишковику вітаміну В12. Разом з іншими біомікроелементами бере участь у створенні ферментів та інших речовин-антиокисників, яким притаманна властивість протистояти шкідливій дії вільнорадикальних сполук (зокрема пухлинотворній дії). Добова потреба кобальту 0,1-0,2 мг. Міститься він як у рослинних, так і у тваринних продуктах. У концентраціях від 3 до 8 мг на 100 г вихідного нетто-продукту він входить до складу круп гречаних, пшона, гороху, квасолі, щавлю, червоного перцю, печінки та нирок великої рогатої худоби, річкової риби, малини, цибулі, редьки, смородини.
Марганець. Разом із залізом, міддю та кобальтом стимулює кровотворення. Активізує фермент фосфатазу, який впливає на процеси кісткотворення та загалом на стан кісткової тканини. Володіє ліпотропними (які знижують вміст жиру) властивостями. Потрібен для правильного обміну аскорбінової кислоти (вітаміну С) та вітамінів групи В. Має зв'язок з процесами статевого розвитку та розмноження, сприяє детоксикаційній (яка знешкоджує шкідливі речовини) функції печінки. Добова потреба марганцю 3-5 мг. Марганець міститься майже у всіх харчових продуктах. Найбільше (понад 500 мг на 100 г їстівної частини продукту) у житньому та пшеничному хлібі, крупах гречаних та перлових, пшоні, квасолі, горосі, рисі, буряку, хроні, кропі, петрушці, малині, щавлі.
Цинк. Відіграє важливу роль у забезпеченні нормального функціонування ендокринної системи. З ним пов'язана секреція підшлункової залози, гіпофіза, надниркових залоз, статевих залоз внутрішньої секреції. Досліди останніх років підтвердили значення цинку у створенні гормону інсуліну, нестача якого призводить до виникнення цукрового діабету. Цинк входить до складу так званих дихальних ферментів, які забезпечують процеси дихання. Він бере участь у синтезі карбоангідрази, яка сприяє виведенню з організму токсичного оксиду вуглецю. Нестача цинку негативно позначається на функції шлунка, сечовивідної системи, передміхурової залози, процесах загоєння, підтримки імунітету. Добова потреба цинку 10 - 15 мг. У кількостях від 40 до 50 мг на 100 грамів нетто-продукту він міститься майже у всіх харчових продуктах. Одначе головними його джерелами у повсякденному харчуванні є продукти, які містять більш як 1000 мг на 100 г вихідної маси. До них належать крупи гречані, горох, цибуля, часник, гриби, сир голландський, м'ясо, печінка та нирки яловичі (більш як 1500 мг), яйця курячі (понад 1600 мг).
Хром. Як і цинк, хром бере участь у синтезі інсуліну підшлунковою залозою, тому його достатня наявність є важливою умовою раціонального харчування в системі лікування та профілактики цукрового діабету. Хром також запобігає підвищенню вмісту холестерину у крові. Потрібен він і для забезпечення детоксикаційної функції печінки, для створення та активної дії багатьох ферментів. Добова потреба хрому відносно невелика - до 0,2 мг. У більшості випадків така потреба задовольняється звичайним раціоном змішаного харчування.
Селен. Про важливе біологічне значення селену стало відомо відносно недавно. Наукові дослідження виявили, що селен дуже активно впливає на захисні функції організму стосовно шкідливих перекисних сполук (а з ними тісно пов'язані процеси пухлиноутворення, ураження при променевій хворобі та ін.). Він блокує різні токсичні речовини, зокрема сполуки ртуті та свинцю. Нестача селену знижує імунітет, послабляє статеву функцію, має також інші шкідливі наслідки. Добова потреба селену до 0,1 мг. Відносно багато селену міститься в морських продуктах. Його вміст у багатьох інших продуктах вивчено ще недостатньо.
Йод. Добова потреба йоду - всього лише 0,15-0,2 мг. Однак вже давно відомо, що за нестачі йоду порушується функція щитоподібної залози, знижується секреція її гормону, що призводить до поширення ендемічного зобу у місцевостях з недостатнім вмістом йоду в харчових продуктах. Найбільше це захворювання поширене в місцевостях, віддалених від моря, та у гірських (передгірських) районах, де нестача йоду зумовлена вимиванням його з ґрунту талими водами. З нестачею йоду пов'язують також розумову відсталість, послаблення статевої функції, депресивні та інші патологічні стани. Доведено, що ризик ендемічних захворювань значно знижується, якщо до харчового раціону вводити продукти, вироблені в інших місцевостях. Багато йоду у морських продуктах, грибах. Коли немає змоги повністю задовольнити фізіологічну потребу йоду тільки за рахунок харчових продуктів, використовують сіль, інколи хліб з доданням йоду.
Фтор. Найбільш відоме і науково вивчене значення фтору як мінерального елементу, що активно впливає на обмін речовин у тканинах зубів, зокрема при формуванні зубної емалі.
Численними дослідженнями доведено, що за нестачі фтору значно зростає ймовірність карієсу зубів (а від нього і подальші стоматологічні проблеми). За надлишку фтору виникає інше захворювання - флюороз. Добова потреба фтору 1,0-2,0 мг. На відміну від інших мікроелементів у харчових продуктах фтору дуже мало, у деяких його взагалі нема. У невеликих кількостях фтор міститься у рибі, горіхах, вівсянці, шпинаті, молоці, чорному чаї, баранині та яловичині. Головне джерело задоволення потреби організму у фторі - питна вода, де його вміст звичайно достатній. Якщо вміст фтору у питній воді низький, її рекомендують фторувати.
Ми стисло розповіли про значення мінеральних речовин для нормальної життєдіяльності людини. Цьому питанню слід приділяти належну увагу під час формування харчового раціону, щоб використанням змішаної (рослинної та тваринної) їжі забезпечити організм потрібними макро- та мікроелементами.
Категория: Химия материалы для чтения | Добавил: @lg | Теги: мактоелементи, мікроелементи, МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ В ХАРЧУВАННІ ЛЮ, біологічна роль хімічних елементів
Просмотров: 3794 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Зайти на портал
Логин:
Пароль:
СКАЙП/ В КОНТАКТЕ
Онлайн консультация Если повезёт)) Нажимайте на все что пишется. Не обращайте внимание на слова про необходимые приложения или поставьте там галочку. Там просто!! Мой статус ВКонтакте))
Портал существует
Поиск
Друзья портала
  • скачать фильмы
  • Сообщество uCoz
  • Anyfiles
  • Торрент - тут есть все)
  • Наука и жизнь
  • Комсомольская Правда
  • Химия и жизнь
  • Аргументы и Факты
  • Все о футболе
  • Офф.сайт города ОДЕССА
  • Караоке по русски
  • Игры для телефонов
  • АЛЛО - интернет- магазин
  • Компьютерный магазин ТиД
  • Свобода Разума
  • Прогноз погоды-бывший гидрометеоцентр СССР
  • Одесский автомобильно - дорожный колледж/
  • Музыкальный сайт - Новинки музыки by @lg New music by @lg Презентации по культуре и искусству. Шаблоны PowerPoint
    Архив записей
    Подсказка
    текст ДЕТСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ОНЛАЙН Українська енціклопедія Телефонный справочник Украины Одессы и стран СНГНИГМА ХИМИЯ ПОИСКОВАЯ СПРАВОЧНАЯ ПРОГРАММА НИГМА ХИМИЯ ПОИСКОВАЯ СПРАВОЧНАЯ ПРОГРАММА
    Мы поможем вам!
    Егэ в 2011 году Calculate Molar Mass Молярные массы Массовые доли элементов онлайн Chemical portal Химический портал с онлайн решалками Українська інтернет-енциклопедія Класс!ная физика

    Copyright By Ivolga Corp © 2024