Практична робота № 2.

Тема: Розв’язування типових задач з генетики.

Мета: Ознайомитись з одним з методів вивчення генетики людини-генеалогічним на прикладі складання родовідних, закріпити вміння розв’язувати типові задачі з генетики.

Обладнання: картки з завданнями, плакати, методичні вказівки.

План уроку:

1.     Повторення основних питань теми, розв’язування прикладів типових задач з генетики.

2.     Самостійне розв’язування задач, формулювання висновків до проведеної роботи.

Теоретичне обгрунтування.

 Приступаючи до рішення генетичних задач, необхідно пам’ятати, що в основі їх лежить знання основних законів спадковості ознак. Закон розщеплення: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащадків спостерігається явище розщеплення ознак. Закон незалежного комбінування станів ознак: при ди- або полігібридному схрещуванні розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших. Закон чистоти гамет: в гібридного (гетерозиготного) організму гамети "чисті”. Чисті лінії - це генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у результаті самозапліднення. Гомозиготною називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину), гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена. Гетерозиготною називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину), гомологічні хромосоми якої містять різні алелі певного гена. Алельні гени –це гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місце (локус) в хромосомах однієї пари (гомологічних хромосомах) та визначають різні стани певної ознаки. Алель, яка в присутності іншої завжди проявляється у формі кодованого нею стану ознаки, називається домінантною. (Дана ознака завжди переважає). А та ознака, що не проявляється зовні має назву-рецесивна. Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини або організму, називається генотипом. Унаслідок взаємодії генотипу з чинниками довкілля формується фенотип –сукупність усіх ознак і властивостей організму. Отже, предметом генетичних досліджень є явища спадковості й мінливості організмів. Спадковість – це властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу потомкам, забезпечуючи спадкоємність поколінь організмів. Мінливість – здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку. Моногібридне схрещування –це поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки; дигібридне- двох ознак. У роздільностатевих видів майбутньої особини визначається здебільше в момент запліднення завдяки певній комбінації в зиготі статевих хромосом ( так званих Х та Y хромосом. В однієї статі виникає лише один тип гамет (ХХ) –гомогаметна стать, в іншої – два (ХY) –гетерогаметна стать. У багатьох систематичних груп організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною –чоловіча (навпаки у птахів, плазунів, метеликів, деяких риб та земноводних). Існує ряд ознак, успадкування яких зчеплене зі статтю (наприклад –черепахове забарвлення шерсті у кішок, гемофілія та дальтонізм у людини - Х^АХ^а ).

Хід роботи:

Приклади задач.

Приклад 1.

  Який колір квітів буде у гібридів першого покоління білих та рожевих троянд по генотипу та по фенотипу, якщо білий кольор- рецесивна ознака?

Рішення.

Р                       аа         х        АА                      Аа-рожеві      А- червоні

Гамети:             а                    А                         а-білі

F₁                                Аа

Відповідь: колір квітів буде рожевим.

Приклад 2.

Якого кольору будуть троянди, одержані при схрещуванні двох гетерозиготних рослин рожевого кольору?

Рішення:

Р (F₁)                    Аа        х        Аа                         Аа-рожеві,  А -червоні

Гамети:              А ;   а             А ;   а                      а-білі

F₂                        АА(червоні)    Аа-(рожеві)- аА   аа (білі)

Відповідь: По закону розщеплення ознак відбудеться розщеплення ознак: по генотипу у відношенні 1:2:1, по фенотипу 3:1.

Приклад 3.

Схрещено ромашку білу (домінант гомозиготний) махрову з жовтою звичайною(домінант гомозиготний). Записати генетичну схему схрещування для Р, F₁, F₂.

Рішення:     Р     АА  вв          х              аа  ВВ                 А-біла         а-жовта

                   F₁                   Аа  Вв                                     В-звичайна  в-махрова

Р(F₁)          Аа  Вв         х        Аа  Вв

Приклад 4.   Які будуть кошенята від рудого кота та темної кішки?

Рішення:

 Р    Х^b Y         x       X^BX^b                В- темний кольор  шерсті

     Рудий кіт         темна кішка       b –рудий кольор шерсті

Питання до самоперевірки:

1.      Схрещено жасмін жовтого кольору (домінант, гетерозиготний) з білим. Визначити генотипи і фенотипи для батьківських форм  і нащадків першого та другого поколінь .

2.      Які можуть бути кошенята, якщо кіт чорний (рецесив), а кішка чорно-руда (черепахова)? Скласти генетичну схему успадкування ознак зчеплених зі статтю для батьківських форм Р і нащадків першого покоління F₁.

3.      Один з подружжя має блакитні (рецесив) очі і прямий (гетерозигота, домінант) ніс, другий зелено-карі очі і кирпатий ніс (рецесив). Записати генотипи і фенотипи для батьківських форм Р і нащадків першого покоління F₁.