А с сосками мужчины все же очевидно,как белый день! Что я помню из детства, когда у меня еще и намека не было на грудь... когда я выбегала на улицу (в деревне) и чувствовала например холод, то первым,что сжималось в моем организме - это соски)) далее сигнал передается от нервных окончаний в мозг, так как в соске целый пучок этих самых окончаний. Ежели жарко, то опять же сигнал в мозг,и тело расслабляется... так что у мужчин это в первую очередь терморегуляция, в самих же грудных железах находится и лимфатическая система - иммунитет. Ничего не бывает зря!! Ну тем более у мужчины!
нашла несколько грубых ошибок, увы надо переснять- не заметила при сьемке и монтаже. Водородные связи наоборот. И При обьяснении как пользоваться таблцей генетичесокго кода говорится одно и пишется и оказывается другое. Не А, а У
Мітоз. Особливості клітинного циклу. Інтерфаза.
Особливістю інтерфазного ядра є те, що хромосоми перебувають у деспіралізованому стані та їх не видно у світловому мікроскопі. Відмінності «інтерфазної та метафазної хромосоми» пов’язані з різною мірою спіралізації хроматину в хромосомах.
в інтерфазі відбувається подвоєння молекул ДНК, а значить, і подвоєння хромосом, оскільки хромосома – це одна гігантська молекула ДНК, інтегрована з білками. Хромосоми в ядрі є парними.
подвоєння хромосом у ядрі з’являється чотири гомологи, які потім попарно розійдуться до полюсів клітини і виявляться після поділу в різних дочірніх клітинах.
В профазі ядерна оболонка розбирається і хромосоми розташовуються прямо в цитоплазмі. По екватору клітини в метафазі розташовуються тільки центроміри, а не вся хромосома. Центроміри – це місце прикріплення веретена поділу.
Чому під час поділу «зникає» ядерце? Під час поділу клітини синтез рибосом відбуватися не може, тому і ядерця не має.
Мітоз – такий спосіб поділу, під час якого клітини, що утворюються, є точною копією материнської клітини.
Відносно клітин, що діляться шляхом мітозу, вживають поняття клітинний (мітотичний) цикл, який є періодом життя клітини від поділу до поділу
Клітинний цикл складається з інтерфази та власне мітотичного поділу (мітозу).
Інтерфаза, у свою чергу складається з трьох періодів:
G1 (передсинтетичного), S (синтетичного) і G2 (постсинтетичного).
Період G1 характеризується інтенсивним ростом клітини, активним синтезом білків, збільшенням об’єму цитоплазми та площі клітинних мембран. Передсинтетичний період є най тривалішим (до декілька діб), і складає основну частину переважної кількості клітин.
Далі йде синтетичний або S період, під час якого відбувається реплікація ДНК і формування X- подібних хромосом. Кожна хромосома складається тепер з двох сестринських хроматид, ідентичних одна одній. У певній ділянці – центромірі обидві хроматиди залишаються сполученими одна з одною. Центроміра утворюється в місці, де повного подвоєння ДНК не відбулося, і складається з щільно упакованого хроматину. У цей період хромосоми ще тонкі, дуже зігнуті та їх не видно у світловий мікроскоп.
Подвоєння ДНК в синтетичний період приводить до того, що у клітини тимчасово збільшується кратність набору хромосом. Так, якщо вона була диплоїдною (2n), то в цей період стає тетраплоїдною (4n).
Оскільки процес поділу клітини надзвичайно складний і енергоємний, то перед його початком їй необхідно синтезувати достатню кількість АТФ і білки веретена поділу. Ці процеси відбуваються в завершальний - G2 (постсинтетичний) період інтерфази.
Після закінчення інтерфази починається власне мітотичний поділ (мітоз), який відбувається в декілька стадій (фаз), котрі безперервно переходять одна в одну
Клітина вступає в профазу – першу фазу мітотичного поділу. У цей період центріолі клітинного центру розходяться до протилежних полюсів, а оболонка ядра поступово розпадається на маленькі мембранні пухирці. Аналогічні зміни відбуваються з апаратом Гольджі й ендоплазматичним ретикулумом. У хромосомах спостерігається конденсація хроматину (багаторазове збільшення щільності упаковки), і вони починають проявлятися під світловим мікроскопом у вигляді нитчастих структур. Процеси транскрипції повністю припиняються, й утворення необхідних клітині білків може здійснюватися тільки за рахунок раніше синтезованих молекул і РНК. У метафазі конденсація хроматину досягає максимуму. Утворюються так звані метафазні хромосоми, які добре видно у світловий мікроскоп. Кожна хромосома складається:
1) із двох сестринських хроматид, які утворюють плечі хромосоми;
2) центромери;
3) кінцевих ділянок – теломерів. Положення центромери, й, отже, довжина плечей, різні у різних хромосом, що є надійним критерієм для їхньої ідентифікації.
Під час метафази хромосоми вибудовуються на екваторі клітини. Формується веретено поділу – білкові нитки (мікро трубочки), що тягнуться від центріолей до центромер хромосом.
При цьому до кожної центромери може прикріплятися декілька ниток (до 40 у клітинах ссавців). У клітинах рослин центріолі відсутні, і їхню функцію виконують скупчення мембран ендоплазматичного ретикулума на полюсах клітини. З ними зв’язуються мікро трубочки, формуючи веретено поділу.
В анафазі подвійні хромосоми розриваються веретеном поділу, і сестринські хроматини, зберігаючи максимальний ступінь конденсації генетичного матеріалу, відходять до протилежних полюсів клітини. При цьому вони орієнтовані центромерами до відповідного полюса, а теломерами – до екватора клітини.
Механізм пересування хроматид залишається невідомим. Багато дослідників вважають, що в основі розбіжності хроматид лежить зменшення ниток веретена поділу. Важливу роль у цьому процесі можуть відігравати також спеціалізовані цитоплазматичні білки. Відбувається більш-менш рівномірний поділ органел.
Далі настає телофаза, в якій навколо хромосом починають формуватися оболонки ядер, з’являються ядерні пори, відновлюється парність центріолей, цитоплазма й органели більш-менш рівномірно поділяються між дочірніми клітинами. Хромосоми поступово деспіралізуються, починають формуватися ядерця.
Далі йде процес розділу цитоплазми з утворенням двох дочірніх клітин – цитокінез. У тварин цитокінез починається з утворення невеликої складки плазма леми – борозни поділу.
Поступово ця складка дедалі глибше заходить у цитоплазму, формуючи так зване скоротливе кільце, що складається з білкових ниток. Кільце, як шнурок, стягує цитоплазму (сили, яку воно створює, достатньо, щоб зігнути тонку скляну голку, введену в клітину). Урешті-решт, цитоплазма повністю розділяється з утворенням двох дочірніх клітин, у кожній з яких міститься диплоїдний набір хромосом і приблизно однакова кількість органел.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Зайти на портал
СКАЙП/ В КОНТАКТЕ
Онлайн консультация
Если повезёт)) Нажимайте на все что пишется. Не обращайте внимание на слова про необходимые приложения или поставьте там галочку. Там просто!!
ВКонтакте))
